Третий и шестой часы на церковнославянском языке

Чaсъ трeтій.

Мlтвами с™hхъ nтє1цъ нaшихъ, гDи ї>се хrтE б9е нaшъ, поми1луй нaсъ, ґми1нь.
Слaва тебЁ б9е нaшъ, слaва тебЁ.

ЦRю2 нбcный, ўтёшителю, дш7е и4стины, и4же вездЁ сhй, и3 вс‰ и3сполнszй, сокр0вище бlги1хъ и3 жи1зни подaтелю, пріиди2 и3 всели1сz въ ны2, и3 њчи1сти ны2 t всsкіz сквeрны, и3 сп7си2 бlже, дyшы нaшz.

С™hй б9е, с™hй крёпкій, с™hй безсмeртный, поми1луй нaсъ. три1жды.

Слaва nц7Y и3 сн7у и3 с™0му д¦у, и3 нhнэ и3 при1снw и3 во вёки вэкHвъ, ґми1нь.

Прес™az трbце, поми1луй нaсъ: гDи, њчи1сти грэхи2 нaшz: вLко, прости2 беззакHніz н†ша: с™hй, посэти2 и3 и3сцэли2 нeмwщи нaшz, и4мене твоегw2 рaди.

ГDи поми1луй, три1жды. Слaва, и3 нhнэ:

Џ§е нaшъ, и4же є3си2 на нб7сёхъ, да свzти1тсz и4мz твоE, да пріи1детъ цrтвіе твоE, да бyдетъ в0лz твоS, ћкw на нб7си2 и3 на земли2. хлёбъ нaшъ насyщный дaждь нaмъ днeсь, и3 њстaви нaмъ д0лги нaшz, ћкоже и3 мы2 њставлsемъ должникHмъ нaшымъ: и3 не введи2 нaсъ во и3скушeніе, но и3збaви нaсъ t лукaвагw.

Тaже, ГDи поми1луй, в7i. Слaва, и3 нhнэ:

Пріиди1те, поклони1мсz цReви нaшему бGу.

Пріиди1те, поклони1мсz и3 припадeмъ хrтY, цReви нaшему бGу.

Пріиди1те, поклони1мсz и3 припадeмъ самомY хrтY, цReви и3 бGу нaшему.

Pал0мъ ѕ7i.

Ўслhши гDи, прaвду мою2, вонми2 молeнію моемY, внуши2 мlтву мою2 не во ўстнaхъ льсти1выхъ. t лицA твоегw2 судьбA моS и3зhдетъ, џчи мои2 да ви1дита правоты6. и3скуси1лъ є3си2 сeрдце моE, посэти1лъ є3си2 н0щію, и3скуси1лъ мS є3си2, и3 не њбрётесz во мнЁ непрaвда. ћкw да не возглаг0лютъ ўстA мо‰ дёлъ человёческихъ, за словесA ўстeнъ твои1хъ, ѓзъ сохрани1хъ пути6 жeстоки. соверши2 стwпы2 мо‰ во стезsхъ твои1хъ, да не подви1жутсz стwпы2 мо‰. ѓзъ воззвaхъ, ћкw ўслhшалъ мS є3си2 б9е, приклони2 ќхо твоE мнЁ, и3 ўслhши глаг0лы мо‰. ўдиви2 млcти тво‰, сп7сazй ўповaющыz на тS t проти1вzщихсz десни1цэ твоeй. сохрани1 мz гDи, ћкw зёницу џка: въ кр0вэ крилY твоє1ю покрhеши мS, t лицA нечести1выхъ њстрaстшихъ мS. врази2 мои2 дyшу мою2 њдержaша, тyкъ св0й затвори1ша: ўстA и4хъ глаг0лаша гордhню. и3згонsщіи мS нhнэ њбыд0ша мS, џчи свои2 возложи1ша ўклони1ти на зeмлю. њб8sша мS ћкw лeвъ гот0въ на л0въ, и3 ћкw скЂменъ њбитazй въ тaйныхъ. воскrни2 гDи, предвари2 |, и3 запни2 и5мъ: и3збaви дyшу мою2 t нечести1вагw, nрyжіе твоE t вр†гъ руки2 твоеS. гDи, t мaлыхъ t земли2, раздэли2 | въ животЁ и4хъ, и3 сокровeнныхъ твои1хъ и3сп0лнисz чрeво и4хъ. насhтишасz сынHвъ, и3 њстaвиша њстaнки младeнцємъ свои6мъ. ѓзъ же прaвдою kвлю1сz лицY твоемY, насhщусz, внегдA kви1ти ми сz слaвэ твоeй.

Pал0мъ к7д.

Къ тебЁ гDи, воздвиг0хъ дyшу мою2. б9е м0й, на тS ўповaхъ, да не постыжyсz во вёкъ, нижE да посмэю1тъ ми сz врази2 мои2: и4бо вси2 терпsщіи тS не постыдsтсz. да постыдsтсz беззак0ннующіи вотщE. пути6 тво‰ гDи, скажи1 ми, и3 стезsмъ твои6мъ научи1 мz. настaви мS на и4стину твою2, и3 научи1 мz: ћкw ты2 є3си2 бGъ сп7съ м0й, и3 тебE терпёхъ вeсь дeнь. помzни2 щедрHты тво‰ гDи, и3 млcти тво‰, ћкw t вёка сyть. грBхъ ю4ности моеS, и3 невёдэніz моегw2 не помzни2: по млcти твоeй помzни1 мz ты2, рaди бlгости твоеS, гDи. бlгъ и3 прaвъ гDь, сегw2 рaди законоположи1тъ согрэшaющымъ на пути2. настaвитъ крHткіz на сyдъ, научи1тъ крHткіz путє1мъ свои6мъ. вси2 путіE гDни млcть и3 и4стина, взыскaющымъ завёта є3гw2 и3 свидёніz є3гw2. рaди и4мене твоегw2 гDи, и3 њчи1сти грёхъ м0й: мн0гъ бо є4сть. кто2 є4сть человёкъ боsйсz гDа; законоположи1тъ є3мY на пути2, є3г0же и3зв0ли. душA є3гw2 во бlги1хъ водвори1тсz, и3 сёмz є3гw2 наслёдитъ зeмлю. держaва гDь боsщихсz є3гw2, и3 завётъ є3гw2 kви1тъ и5мъ. џчи мои2 вhну ко гDу, ћкw т0й и3ст0ргнетъ t сёти н0зэ мои2. при1зри на мS, и3 поми1луй мS, ћкw є3динор0дъ и3 ни1щь є4смь ѓзъ. скHрби сeрдца моегw2 ўмн0жишасz, t нyждъ мои1хъ и3зведи1 мz. ви1ждь смирeніе моE и3 трyдъ м0й, и3 њстaви вс‰ грэхи2 мо‰. ви1ждь враги2 мо‰, ћкw ўмн0жишасz, и3 ненавидёніемъ непрaведнымъ возненави1дэша мS. сохрани2 дyшу мою2, и3 и3збaви мS, да не постыжyсz, ћкw ўповaхъ на тS. неѕл0бивіи и3 прaвіи прилэплsхусz мнЁ, ћкw потерпёхъ тS гDи. и3збaви б9е, ї>лz t всёхъ скорбeй є3гw2.

Pал0мъ н7.

Поми1луй мS б9е, по вели1цэй ми1лости твоeй и3 по мн0жеству щедр0тъ твои1хъ њчи1сти беззак0ніе моE. наипaче њмhй мS t беззак0ніz моегw2, и3 t грэхA моегw2 њчи1сти мS. ћкw беззак0ніе моE ѓзъ знaю, и3 грёхъ м0й предо мн0ю є4сть вhну. тебЁ є3ди1ному согрэши1хъ, и3 лукaвое пред8 тоб0ю сотвори1хъ, ћкw да њправди1шисz во словесёхъ твои1хъ, и3 побэди1ши, внегдA суди1ти ти2. сe бо въ беззак0ніихъ зачaтъ є4смь, и3 во грэсёхъ роди1 мz мaти моS. сe бо и4стину возлюби1лъ є3си2, безвBстнаz и3 т†йнаz премyдрости твоеS kви1лъ ми2 є3си2. њкропи1ши мS v3ссHпомъ, и3 њчи1щусz: њмhеши мS, и3 пaче снёга ўбэлю1сz. слyху моемY дaси рaдость и3 весeліе, возрaдуютсz кHсти смирє1нныz. tврати2 лицE твоE t грBхъ мои1хъ, и3 вс‰ беззакHніz мо‰ њчи1сти. сeрдце чи1сто сози1жди во мнЁ б9е, и3 дyхъ прaвъ њбнови2 во ўтр0бэ моeй. не tвeржи менE t лицA твоегw2, и3 д¦а твоегw2 с™aгw не tими2 t менE. воздaждь ми2 рaдость сп7сeніz твоегw2, и3 д¦омъ вLчнимъ ўтверди1 мz. научY беззакHнныz путє1мъ твои6мъ, и3 нечести1віи къ тебЁ њбратsтсz. и3збaви мS t кровeй б9е, б9е сп7сeніz моегw2, возрaдуетсz љзhкъ м0й прaвдэ твоeй. гDи, ўстнЁ мои2 tвeрзеши, и3 ўстA мо‰ возвэстsтъ хвалY твою2. ћкw ѓще бы восхотёлъ є3си2 жeртвы, дaлъ бhхъ ќбw: всесожжeніz не бlговоли1ши. жeртва бGу дyхъ сокрушeнъ: сeрдце сокрушeнно и3 смирeнно бGъ не ўничижи1тъ. ўбlжи2 гDи, бlговолeніемъ твои1мъ сіHна, и3 да сози1ждутсz стёны їеrли6мскіz. тогдA бlговоли1ши жeртву прaвды, возношeніе и3 всесожегaємаz: тогдA возложaтъ на nлтaрь тв0й тельцы2.

Слaва, и3 нhнэ: Ґллилyіа, ґллилyіа, ґллилyіа, слaва тебЁ б9е. три1жды.

ГDи поми1луй, три1жды.

Слaва, днE тропaрь.

И# нhнэ: бGор0диченъ:

Бцdе, ты2 є3си2 лозA и4стиннаz, / возрасти1вшаz нaмъ пл0дъ животA, / тебЁ м0лимсz, / моли1сz вLчце со с™hми ґпcлы, / поми1ловати дyшы нaшz.

ГDь бGъ бlгословeнъ, / бlгословeнъ гDь дeнь днE, / поспэши1тъ нaмъ бGъ сп7сeній нaшихъ: / бGъ нaшъ, бGъ сп7сaти.

Тaже, С™hй б9е, с™hй крёпкій, с™hй безсмeртный, поми1луй нaсъ. Три1жды.

Слaва nц7Y и3 сн7у и3 с™0му д¦у, и3 нhнэ и3 при1снw и3 во вёки вэкHвъ. ґми1нь.

Прес™az трbце, поми1луй нaсъ: гDи, њчи1сти грэхи2 нaшz: вLко, прости2 беззакHніz н†ша: с™hй, посэти2 и3 и3сцэли2 нeмwщи нaшz, и4мене твоегw2 рaди.

ГDи поми1луй, три1жды. Слaва, и3 нhнэ:

Џ§е нaшъ, и4же є3си2 на нб7сёхъ, да свzти1тсz и4мz твоE, да пріи1детъ цrтвіе твоE: да бyдетъ в0лz твоS, ћкw на нб7си2 и3 на земли2. хлёбъ нaшъ насyщный дaждь нaмъ днeсь, и3 њстaви нaмъ д0лги нaшz, ћкоже и3 мы2 њставлsемъ должникHмъ нaшымъ: и3 не введи2 нaсъ во и3скушeніе, но и3збaви нaсъ t лукaвагw.

Кондaкъ днE с™aгw, и3ли2 прaздника.

И$же на всsкое врeмz, и3 на всsкій чaсъ, на нб7си2 и3 на земли2 покланsемый и3 слaвимый, хrтE б9е, долготерпэли1ве, многомлcтиве, многобlгоутр0бне: и4же прaвєдныz любsй и3 грBшныz ми1луzй, и4же вс‰ зовhй ко сп7сeнію, њбэщaніz рaди бyдущихъ бл†гъ. сaмъ гDи, пріими2 и3 нaшz въ чaсъ сeй мlтвы, и3 и3спрaви жив0тъ нaшъ къ зaповэдемъ твои6мъ. дyшы нaшz њсвzти2, тэлесA њчи1сти, помышлє1ніz и3спрaви, мы6сли њчи1сти, и3 и3збaви нaсъ t всsкіz ск0рби, ѕHлъ и3 болёзней, њгради2 нaсъ с™hми твои1ми ѓгGлы, да њполчeніемъ и4хъ соблюдaеми и3 наставлsеми, дости1гнемъ въ соединeніе вёры, и3 въ рaзумъ непристyпныz твоеS слaвы: ћкw бlгословeнъ є3си2 во вёки вэкHвъ, ґми1нь.

ГDи поми1луй, три1жды. Слaва, и3 нhнэ:

ЧCтнёйшую херув‡мъ, / и3 слaвнэйшую без8 сравнeніz сераф‡мъ, / без8 и3стлёніz бGа сл0ва р0ждшую, / сyщую бцdу тS величaемъ.

Мlтвами с™hхъ nтє1цъ нaшихъ, гDи ї>се хrтE б9е нaшъ, поми1луй нaсъ. Ґми1нь.

Мlтва с™aгw мардaріа:

ВLко б9е џ§е вседержи1телю, гDи сн7е є3динор0дный ї>се хrтE, и3 с™hй дш7е, є3ди1но б9ество2 є3ди1на си1ла, поми1луй мS грёшнаго, и3 и4миже вёси судьбaми, сп7си1 мz недост0йнаго рабA твоего2: ћкw бlгословeнъ є3си2 во вёки вэкHвъ, ґми1нь.

Источник

Читать онлайн «Хронос»

Тарас Антипович

XРОНОС

Історія одного винаходу

Роман

Липень 2040

Demon ех machina

На екранах промайнули вечірні новини. Однак глядацтво не відірвалося від своїх телевізорів навіть під час подальшої рекламної інтермедії. Усі чекали на сенсаційне шоу, що мало ось-ось розпочатися.

Реклама бризнула піною солодких напоїв, похрустіла м’ясними чіпсами і врешті урвалася на оптимістичній ноті боротьби з ожирінням. Шоу розпочалося. Ведуча проторохтіла звичне привітання лаконічніше, ніж завше. Не красувалася й не випендрювалася, з чого було видно, що й сама вона охоплена нетерплячкою. Лише коротко сповістила: професор Койфман із такого-то інституту вперше в історії зумів виділити з людського тіла біологічний час і готовий продемонструвати цю операцію в прямому ефірі.

У студії з’явився висохлий, як мумія, професор. Не надто ефектно відрекомендувавши себе і свого піддослідного асистента Фреда, він посадовив того у крісло. Обидва помітно хвилювалися. Довга сива професорська грива харизматично хиталася в різні боки. Майже двометровий зріст Койфмана підкреслював його худорбу.

У руках у Койфмана виникло щось подібне до іграшкового водяного пістолета, устаткованого електронним дисплеєм. Потрясаючи ним, професор виголосив коротку промову, з якої пересічний обиватель уторопав хоч і небагато, але достатньо для того, щоб усвідомити масштаб здійсненого біотехнологічного винаходу.

Професор говорив про минуле, теперішнє і майбутнє, які завше присутні в організмі на фізіологічному рівні. З його тиради, пересипаної термінами з різних галузей науки, стало зрозуміло, що кожен організм при народженні якимсь чином отримує свій термін придатності, тобто запас біологічного часу. І саме з цим запасом професор навчився працювати — зменшуючи його (і тоді організм прискорено старіє, скорочує свою дистанцію до смерті) або збільшуючи (і тоді тіло молодшає, віддаляючись від смерті). При цьому свідомість залишається неушкодженою, — якщо не брати до уваги специфічного стресу від різких темпоральних змін, — і відображає реально прожитий досвід.

— Відтепер людина — вже не раб, а повноправний володар свого часу. І не лише свого… — заінтригував Койфман наостанок.

Подальше видовище вкарбувалось у пам’ять глядачів, як улюблений кошмар. Водяний пістолет, що насправді звався хрономатом, було приставлено до тіла асистента. Койфман набрав на мініатюрній клавіатурі пристрою цифри «3» і «5» та оголосив, що збирається вилучити тридцять п’ять років, у такий спосіб миттєво зістаривши двадцятип’ятилітнього Фреда до шістдесяти.

Усередині хрономата зажевріли маленькі блискавиці, і процес старіння розпочався. Якби не прямий ефір, це скидалося б на роботу кліпмейкера.

. На голові в асистента раптово спалахнула сивина, а потім волосся звільнило цілу просіку лисини і осипалося на плечі. Тим часом його черево розпирало білий халат, аж доки кілька ґудзиків вистрелили в студійну масовку. Мішки під очима наливалися, а шкіра морщилася, як від стрімко збільшуваної гравітації. Погляд асистента збляк і вицвів, а постава змішкуватіла. За якісь секунди його тіло прожило тридцять п’ять років і втратило молодечі кондиції.

— Отож, дорогі глядачі, півжиття нашого друга перекочувало в оцю малесеньку машинку, яку я тримаю в руках, — продовжив Койфман. — Тобто хрономат увібрав тридцятип’ятилітній заряд біочасу. І цей заряд можна повернути в те саме потерпіле тіло, що я, власне, і планую зробити. Хоча, зрештою, його можна залити у будь-який інший людський організм! Наприклад, у мій — і тоді я стану фізично молодший за мого асистента. Як тобі така перспектива, друже Фреде?

Асистент спробував вичавити кволу посмішку, але з рота в нього, як вертляві черви, полізли випалі зуби. Зал студії, який досі загіпнотизовано мовчав, зненацька вибухнув аплодисментами. Фред пхав свої зуби назад до рота. Усіх, хто закляк у цю мить перед екраном, пересмикнуло. Але професор врешті пожалів публіку і, перевівши хрономат у режим часового інжектора, вприснув у тіло Фреда втрачені роки. Організм асистента за лічені секунди подолав зворотній шлях, повернувши собі 25-літній вік.

Так почалася ера темпоральних технологій. Так людство остаточно втратило моральну цноту, чи то пак залишки цієї цноти, а якщо чесно, то радше сам спогад про свою цноту, давно вже втрачену.

Футурологи ще не встигли оприлюднити всіх прогнозів, а винахід уже перевершив усі можливі прогнози на практиці. Він давав приголомшливі плоди, що котилися нестримною лавиною. Звісно, Койфман декларував суто гуманістичні принципи застосування хроноферезу. Скажімо, родичі невиліковного хворого отримали можливість під державним наглядом віддати недужому кожен по кілька років свого тілесного життя. Таким чином, вдавалося штучно підтримувати хворого на тій стадії розвитку організму, коли руйнівні симптоми хвороби ще не проявилися.

Згодом було створено Державний резерв біологічного часу, з якого тяжкі пацієнти за висновком медкомісії мали право отримувати дози часу. Проте невдовзі почали виявляти масу фальшивих медичних висновків, виписаних за великі хабарі …

Чaсъ шестhй

Мlтвами с™hхъ nтє1цъ нaшихъ, гDи ї>се хrтE б9е нaшъ, поми1луй нaсъ. ґми1нь.

Слaва тебЁ б9е нaшъ, слaва тебЁ.

ЦRю2 нбcный, ўтёшителю, дш7е и4стины, и4же вездЁ сhй и3 вс‰ и3сполнszй, сокр0вище бlги1хъ и3 жи1зни подaтелю, пріиди2 и3 всели1сz въ ны2, и3 њчи1сти ны2 t всsкіz сквeрны, и3 сп7си2 бlже дyшы нaшz.

С™hй б9е, с™hй крёпкій, с™hй безсмeртный, поми1луй нaсъ. Три1жды.

Слaва nц7Y и3 сн7у и3 с™0му д¦у, и3 нhнэ и3 при1снw и3 во вёки вэкHвъ. ґми1нь.

Прес™az трbце, поми1луй нaсъ: гDи, њчи1сти грэхи2 нaшz: вLко, прости2 беззакHніz н†ша: с™hй, посэти2 и3 и3сцэли2 нeмwщи нaшz, и4мене твоегw2 рaди.

ГDи поми1луй, три1жды. Слaва, и3 нhнэ:

Џ§е нaшъ, и4же є3си2 на нб7сёхъ, да свzти1тсz и4мz твоE, да пріи1детъ цrтвіе твоE: да бyдетъ в0лz твоS, ћкw на нб7си2 и3 на земли2. хлёбъ нaшъ насyщный дaждь нaмъ днeсь, и3 њстaви нaмъ д0лги нaшz, ћкоже и3 мы2 њставлsемъ должникHмъ нaшымъ: и3 не введи2 нaсъ во и3скушeніе, но и3збaви нaсъ t лукaвагw.

ГDи поми1луй, в7i. Слaва, и3 нhнэ:

Пріиди1те, поклони1мсz цReви нaшему бGу.

Пріиди1те, поклони1мсz и3 припадeмъ хrтY, цReви нaшему бGу.

Пріиди1те, поклони1мсz и3 припадeмъ самомY хrтY, цReви и3 бGу нaшему.

Pал0мъ н7г.

Б9е, во и4мz твоE сп7си1 мz, и3 въ си1лэ твоeй суди1 ми: б9е, ўслhши мlтву мою2, внуши2 глаг0лы ќстъ мои1хъ. ћкw чyждіи востaша на мS, и3 крёпцыи взыскaша дyшу мою2, и3 не предложи1ша бGа пред8 соб0ю. сe бо бGъ помогaетъ ми2, и3 гDь застyпникъ души2 моeй. tврати1тъ ѕл†z врагHмъ мои6мъ, и4стиною твоeю потреби2 и5хъ. в0лею пожрY тебЁ, и3сповёмсz и4мени твоемY гDи, ћкw бlго. ћкw t всsкіz печaли и3збaвилъ мS є3си2, и3 на враги2 мо‰ воззрЁ џко моE.

Pал0мъ н7д.

Внуши2 б9е мlтву мою2, и3 не прeзри молeніz моегw2. вонми1 ми, и3 ўслhши мS: возскорбёхъ печaлію моeю, и3 смzт0хсz t глaса врaжіz и3 t стужeніz грёшнича. ћкw ўклони1ша на мS беззак0ніе, и3 во гнёвэ враждовaху ми2. сeрдце моE смzтeсz во мнЁ, и3 боsзнь смeрти нападE на мS. стрaхъ и3 трeпетъ пріи1де на мS, и3 покрh мz тьмA. и3 рёхъ: кто2 дaстъ ми2 крилЁ ћкw голуби1нэ, и3 полещY и3 почjю; сE ўдали1хсz бёгаz, и3 водвори1хсz въ пустhни. чazхъ бGа, сп7сaющагw мS t малодyшіz и3 t бyри. потопи2 гDи, и3 раздэли2 kзhки и4хъ, ћкw ви1дэхъ беззак0ніе, и3 прерэкaніе во грaдэ. днeмъ и3 н0щію њбhдетъ и5 по стэнaмъ є3гw2: беззак0ніе и3 трyдъ посредЁ є3гw2, и3 непрaвда: и3 не њскудЁ t ст0гнъ є3гw2 ли1хва и3 лeсть. ћкw ѓще бы врaгъ поноси1лъ ми2, претерпёлъ бhхъ u5бо: и3 ѓще бы ненави1дzй мS на мS велерёчевалъ, ўкрhлъ бhхъ сz t негw2. тh же человёче равнодyшне, владhко м0й, и3 знaемый м0й: и4же кyпнw наслаждaлсz є3си2 со мн0ю брaшенъ, въ домY б9іи ходи1хомъ є3диномышлeніемъ. да пріи1детъ же смeрть на нS, и3 да сни1дутъ во ѓдъ жи1ви: ћкw лукaвство въ жили1щахъ и4хъ, посредЁ и5хъ: ѓзъ къ бGу воззвaхъ, и3 гDь ўслhша мS. вeчеръ и3 заyтра и3 полyдне повёмъ, и3 возвэщY, и3 ўслhшитъ глaсъ м0й. и3збaвитъ ми1ромъ дyшу мою2 t приближaющихсz мнЁ: ћкw во мн0зэ бsху со мн0ю. ўслhшитъ бGъ, и3 смири1тъ |, сhй прeжде вBкъ: нёсть бо и5мъ и3змэнeніz, ћкw не ўбоsшасz бGа. прострE рyку свою2 на воздаsніе, њскверни1ша завётъ є3гw2. раздэли1шасz t гнёва лицA є3гw2, и3 прибли1жишасz сердцA и4хъ: ўмsкнуша словесA и4хъ пaче є3лeа, и3 т† сyть стрёлы. возвeрзи на гDа печaль твою2, и3 т0й тS препитaетъ, не дaстъ въ вёкъ молвы2 прaведнику. тh же б9е, низведeши | въ студенeцъ и3стлёніz. мyжіе кровeй и3 льсти2 не преполовsтъ днeй свои1хъ: ѓзъ же гDи ўповaю на тS.

Pал0мъ §.

Живhй въ п0мощи вhшнzгw, въ кр0вэ бGа нбcнагw водвори1тсz. речeтъ гDеви: застyпникъ м0й є3си2, и3 прибёжище моE, бGъ м0й, и3 ўповaю на него2. ћкw т0й и3збaвитъ тS t сёти л0вчи, и3 t словесE мzтeжна. плещмA свои1ма њсэни1тъ тS, и3 под8 крилЁ є3гw2 надёешисz. nрyжіемъ њбhдетъ тS и4стина є3гw2, не ўбои1шисz t стрaха нощнaгw, t стрэлы2 летsщіz во дни2, t вeщи во тьмЁ преходsщіz, t срsща и3 бёса полyденнагw. падeтъ t страны2 твоеS тhсzща, и3 тьмA њдеснyю тебE, къ тебё же не прибли1житсz. nбaче nчи1ма твои1ма см0триши, и3 воздаsніе грёшникwвъ ќзриши. ћкw ты2 гDи, ўповaніе моE, вhшнzго положи1лъ є3си2 прибёжище твоE. не пріи1детъ къ тебЁ ѕло2, и3 рaна не прибли1житсz тэлеси2 твоемY. ћкw ѓгGлwмъ свои6мъ заповёсть њ тебЁ, сохрани1ти тS во всёхъ путeхъ твои1хъ. на рукaхъ в0змутъ тS, да не когдA преткнeши њ кaмень н0гу твою2. на ѓспіда и3 васілjска настyпиши, и3 поперeши львA и3 ѕмjz. ћкw на мS ўповA, и3 и3збaвлю и5: покрhю и5, ћкw познA и4мz моE: воззовeтъ ко мнЁ, и3 ўслhшу є3го2: съ ни1мъ є4смь въ ск0рби, и3змY є3го2: и3 прослaвлю є3го2: долгот0ю днeй и3сп0лню є3го2, и3 kвлю2 є3мY сп7сeніе моE.

Слaва, и3 нhнэ: Ґллилyіа, ґллилyіа, ґллилyіа, слaва тебЁ б9е. три1жды.

ГDи поми1луй, три1жды.

Слaва, тропaрь днE.

И3 нhнэ, бGор0диченъ:

Ћкw не и4мамы дерзновeніz за премнHгіz грэхи2 нaшz, / ты2 и4же t тебE р0ждшагосz моли2 бцdе дв7о: / мн0гw бо м0жетъ молeніе м™рнее ко бlгосeрдію вLки. / не прeзри грёшныхъ мольбы6 всечcтаz, / ћкw млcтивъ є4сть, и3 сп7сти2 могjй, / и4же и3 страдaти њ нaсъ и3зв0ливый.

Ск0рw да предварsтъ ны2 щедрHты тво‰ гDи, / ћкw њбнищaхомъ ѕэлw2: / помози2 нaмъ б9е сп7се нaшъ, / слaвы рaди и4мене твоегw2 гDи, и3збaви нaсъ, / и3 њчи1сти грэхи2 нaшz, и4мене рaди твоегw2.

Тaже, С™hй б9е, с™hй крёпкій, с™hй безсмeртный, поми1луй нaсъ. Три1жды.

Слaва nц7Y и3 сн7у и3 с™0му д¦у, и3 нhнэ и3 при1снw и3 во вёки вэкHвъ. ґми1нь.

Прес™az трbце, поми1луй нaсъ: гDи, њчи1сти грэхи2 нaшz: вLко, прости2 беззакHніz н†ша: с™hй, посэти2 и3 и3сцэли2 нeмwщи нaшz, и4мене твоегw2 рaди.

ГDи поми1луй, три1жды. Слaва, и3 нhнэ:

Џ§е нaшъ, и4же є3си2 на нб7сёхъ, да свzти1тсz и4мz твоE, да пріи1детъ цrтвіе твоE: да бyдетъ в0лz твоS, ћкw на нб7си2 и3 на земли2. хлёбъ нaшъ насyщный дaждь нaмъ днeсь, и3 њстaви нaмъ д0лги нaшz, ћкоже и3 мы2 њставлsемъ должникHмъ нaшымъ: и3 не введи2 нaсъ во и3скушeніе, но и3збaви нaсъ t лукaвагw.

Кондaкъ днE с™aгw.

И$же на всsкое врeмz, и3 на всsкій чaсъ, на нб7си2 и3 на земли2, покланsемый и3 слaвимый хrтE б9е, долготерпэли1ве, многоми1лостиве, многобlгоутр0бне, и4же прaвєдныz любsй, и3 грBшныz ми1луzй, и4же вс‰ зовhй ко спасeнію њбэщaніz рaди бyдущихъ бл†гъ: сaмъ гDи, пріими2 и3 нaшz въ чaсъ сeй моли6твы, и3 и3спрaви жив0тъ нaшъ къ зaповэдемъ твои6мъ, дyшы нaшz њсвzти2, тэлесA њчи1сти, помышлє1ніz и3спрaви, мы6сли њчи1сти, и3 и3збaви нaсъ t всsкіz ск0рби, ѕHлъ и3 болёзней. њгради2 нaсъ свzтhми твои1ми ѓгGлы, да њполчeніемъ и4хъ соблюдaеми и3 наставлsеми, дости1гнемъ въ соединeніе вёры, и3 въ рaзумъ непристyпныz твоеS слaвы: ћкw бlгословeнъ є3си2 во вёки вэкHвъ, ґми1нь.

Посeмъ: ГDи поми1луй, три1жды. Слaва, и3 нhнэ:

ЧCтнёйшую херув‡мъ, / и3 слaвнэйшую без8 сравнeніz сераф‡мъ, / без8 и3стлёніz бGа сл0ва р0ждшую, / сyщую бцdу тS величaемъ.

Мlтвами с™hхъ nтє1цъ нaшихъ, гDи ї>се хrтE б9е нaшъ, поми1луй нaсъ. Ґми1нь.

Тaже мlтва с™aгw вели1кагw васjліа:

Б9е и3 гDи си1лъ, и3 всеS твaри содётелю, и4же за млcрдіе безприклaдныz млcти твоеS, є3динор0днаго сн7а твоего2, гDа нaшего ї>са хrтA, низпослaвый на сп7сeніе р0да нaшегw, и3 чcтнhмъ є3гw2 кrт0мъ рукописaніе грBхъ нaшихъ растерзaвый, и3 побэди1вый тёмъ нач†ла и3 вл†сти тьмы2: сaмъ вLко чlвэколю1бче, пріими2 и3 нaсъ грёшныхъ бlгодaрствєнныz сі‰ и3 молє1бныz мlтвы, и3 и3збaви нaсъ t всsкагw всегуби1тельнагw и3 мрaчнагw прегрэшeніz, и3 всёхъ њѕл0бити нaсъ и4щущихъ, ви1димыхъ и3 неви1димыхъ вр†гъ. пригвозди2 стрaху твоемY плHти нaшz, и3 не ўклони2 сердeцъ нaшихъ въ словесA и3ли2 помышлє1ніz лукaвствіz: но люб0вію твоeю ўzзви2 дyшы нaшz, да къ тебЁ всегдA взирaюще, и3 є4же t тебE свётомъ наставлsеми, тебE непристyпнаго и3 присносyщнаго зрsще свёта, непрестaнное тебЁ и3сповёданіе и3 бlгодарeніе возсылaемъ, безначaльному nц7Y со є3динор0днымъ твои1мъ сн7омъ, и3 всес™hмъ, и3 бlги1мъ, и3 животворsщимъ твои1мъ д¦омъ, нhнэ и3 при1снw, и3 во вёки вэкHвъ, ґми1нь.

Источник

Полный церковно-славянский словарь

• А
• Б
• В
• Г
• Д
• Е
• Ж
• Ѕ
• З
• И
• І
• К
• Л
• М
• Н
• O
• П
• Р
• С
• Т
• У
• Ф
• Х
• T
• Ц
• Ч
• Ш
• Щ
• Э
• Ю
• Я
• Z
• X
• P
• F
• V

Если Вы заметили ошибку, выделите ее и нажмите Ctrl+Enter
Нравится

< Предыдущая | | 2 | | | | | Следующая >

< Предыдущая | | 2 | | | | | Следующая >